Ћюдськ≥й памТ¤т≥ притаманна здатн≥сть забувати, але те, що творили фашисти в перш≥ весн¤н≥ дн≥ 1943 року в наш≥й р≥дн≥й  орюк≥вц≥ забути не можливо. Ќав≥ть через роки згадувати про т≥ под≥њ надзвичайно бол¤че ≥ г≥рко. ¬елика ¬≥тчизн¤на в≥йна ≥ пер≥од н≥мецько-фашистськоњ окупац≥њ стали дл¤ корюк≥вчан суворим випробуванн¤м.  орюк≥вка була центром партизанського руху на „ерн≥г≥вщин≥. «в≥дси почав св≥й шл¤х „ерн≥г≥вський партизанський заг≥н, партизанське з''Їднанн¤ ќ.‘. ‘едорова, пост≥йно д≥¤ло парт≥йне та комсомольське п≥дп≥лл¤. —аме ц≥ факти стали руш≥йною силою фашистськоњ розправи в березн≥ 1943 року.
”ноч≥ 27 лютого 1943 року партизани розгромили фашистський гарн≥зон, визволили вТ¤зн≥в з тюрми Ц с≥мТњ партизан≥в, актив≥ст≥в з усього району, ≥ поњхали в л≥си.
Ќал¤кан≥ люди сид≥ли вдома або с≥мТ¤ми вирушали до знайомих на околицю  орюк≥вки, щоб зв≥дти було легше втекти до л≥су.
“а зТ¤сувалос¤, що вони йшли назустр≥ч смерт≥, бо вона чекала саме тут.
Ѕагато чолов≥к≥в ≥ юнак≥в повт≥кали, бо вважали, що кара впаде в першу чергу на них, ¤к це було в “опол≥вц≥, ™л≥но та ≥нших селах.
Ќаказ коменданта  орюк≥вки був однозначний:
Д... ѕопереджаю населенн¤ с≥л √ути —туденецькоњ, ѕерелюба, “ихонович≥в,  орюк≥вки, що коли воно не припинить звТ¤зк≥в з партизанами, назван≥ села будуть спален≥, а њх мешканц≥ розстр≥л¤н≥...Ф. јле б≥льш≥сть людей не в≥рила в найг≥рше, не наважувалас¤ залишити дом≥вку. “а й  орюк≥вка не хут≥р. ’≥ба ж можна розправитис¤ з тис¤чами людей?
ѕрийшла б≥да за наказом г≥тлер≥вського генерала ’айз≥нгера вранц≥ 1 березн¤.
Ќеспроможн≥ розгромити партизан≥в у л≥сах, п≥дкорити населенн¤, фашисти вир≥шили знищити  орюк≥вку.  аральний заг≥н есес≥вц≥в та пол≥цањв оточив щ≥льним к≥льцем селище.
“аких зв≥рств, ¤к≥ вчинили окупанти в  орюк≥вц≥, ≥стор≥¤ ще не знала.
”се почалос¤ з околиць. ≈сес≥вц≥ заходили до хат, де збирались в тривоз≥ люди дл¤ перев≥рки документ≥в.
¬бивали вс≥х Ц в≥д немовл¤т до старик≥в. …шли в≥д хати до хати, а за ними йшли т≥, що п≥дпалювали.
√≥тлер≥вц≥ збирали ≥ гнали юрбами людей з д≥тьми по вулиц≥ Ўевченка в центр м≥ста до ресторану. ѕрикладами заган¤ли в прим≥щенн¤. ѕалач сто¤в на прилавку з автоматом. ћертв≥ лежали один на одному в дек≥лька р¤д≥в, аж по в≥кна.  ати вбивали старих, душили та р≥зали д≥тей, івалтували ж≥нок.
«а три дн≥ фашисти розстр≥л¤ли, забили, спалили живими близько 7 тис¤ч мирних людей та повн≥стю спалили м≥сто. ќчевидц≥ кажуть, що дим ≥ зарево в≥д пожеж було видно у ўорс≥, —осниц≥, в ’олмах. « 1300 будинк≥в на¤вних в м≥ст≥ до акц≥њ залишилось 10 - переважно цегл¤них. «а к≥льк≥стю жертв  орюк≥вська трагед≥¤ майже в 45 раз≥в переб≥льшуЇ горезв≥сну б≥лоруську ’атинь.
ѕрикро, що н≥ за час≥в рад¤нськоњ влади, н≥ нин≥ не ув≥ков≥чена належно памТ¤ть розстр≥л¤них ≥ спалених корюк≥вчан.
–ок≥в 20 тому до  орюк≥вки прињздило багато людей з  иЇва. ÷е були художники, арх≥тектори, скульптори, ≥сторики, представники влади.
Ѕув вже погоджений проект ћемор≥ального комплексу 256-ти спаленим селам ≥ м≥стам ”крањни в  орюк≥вц≥.
јле побудувати його не вдалос¤. ѕерекреслив все „орнобиль.
Ќа буд≥вництво ћемор≥алу держава кошт≥в не дала, а з≥браних в≥д населенн¤ було замало.
„ерез це Ѕ≥лоруську ’атинь знають в усьому св≥т≥, а ”крањнську  орюк≥вку Ц н≥.

hmelov@ua.fm